Всесвітня мережа (World Wide Web) надає можливість науковцям зробити результати їхніх досліджень доступними. Таку можливість називають відкритим доступом (Open Access).

 

Відкритий доступ (Open Access) — це безкоштовний, швидкий, постійний, повнотекстовий доступ в режимі реального часу до наукових та навчальних матеріалів, що реалізовується для будь-якого користувача у глобальній інформаційній мережі, в тому числі і до рецензованих науково-дослідних журналів. Це можливість зробити результати наукових досліджень вільно доступними онлайн для всієї наукової спільноти. Науковці публікують результати своїх досліджень, щоб засвідчити свої права на ці дослідження, а також, щоб надати можливість іншим дослідникам ґрунтуватися на вже досягнутих результатах.

 

У 2001 р. народилась нова модель наукової комунікації, так звана Будапештська Ініціатива Відкритого Доступу (ВОАІ).

 

Наукова література у відкритому доступі – це безкоштовні онлайнові примірники рецензованих журнальних статей, виступів на конференціях, технічних звітів, тез і дисертацій, дослідницьких матеріалів. У більшості випадків для користування ними не існує ліцензійних застережень для читачів. Отже, їх можна вільно використовувати для досліджень, навчання та інших цілей.

 

Існують різні способи забезпечення відкритого доступу. Науковець може розмістити примірник своєї статті в архіві чи репозитарії відкритого доступу, або опублікувати її в журналі відкритого доступу. Окрім того, дослідник може розмістити текст статті на власному веб-сайті або на веб-сайті свого наукового відділу. Найважливіше, що всі три шляхи до відкритого доступу уможливлюють набагато вільніший доступ користувачів до наукової статті, на відміну від статті, надрукованої у передплатному журналі. Перші два способи забезпечують більш систематизований і організований підхід і збільшують шанси на те, що інші дослідники знайдуть та прочитають ці статті.

 

Дослідницькі статті, заархівовані науковцями у відкритому доступі, цитують набагато частіше, ніж статті з традиційних журналів. У більшості царин науки рейтинг цитування зростає як мінімум вдвічі завдяки самоархівуванню.

 Самоархівування – це міжнародний рух, що стрімко розвивається. Кілька організацій, які надають фінансову підтримку науковим дослідженням, планують розміщення у централізованих архівах публікацій своїх грантоотримувачів (йдеться про NIH, FRPAA, Howard Hughes Medical Institute (США), Wellcome Trust, 6 Research Councils UK (Велика Британія), FWF (Австрія), Canadian Institutes of Health Research (Канада), CEMAGREF, CIRAD, CNRS, INRA, INRIA, INSERM, IRD, the Pasteur Institute і HAL (Hyper Article on Line) у Франції).

Детальну інформацію про політики видавців журналів щодо самоархівування і авторських прав можна прочитати на веб-сайті проекту SHERPA Ноттінґемського університету (Nottingham University).

Міжнародний Тиждень Відкритого Доступу, присвячений Руху Відкритого Доступу до наукової інформації, проводиться щороку в останній тиждень жовтня.